Мета: познайомити дітей із народними святами зимового циклу в родині; формувати у дітей відчуття причетності до них, святковості, відроджуючи духовні народні джерела; збагачувати словниковий запас; розвивати мовленнєві уміння; виховувати любов і повагу до сімейних і народних традицій, поезії, пісні.
Ми зібралися у школі
В нашім гарнім, добрім колі,
В нашій радісній родині,
Бо велике свято нині.
День Святого Андрія
Це свято ми відзначаємо 13 грудня. Андрій Первозваний – християнський святий, учень Христа, апостол, що проповідував християнство.
День Святого Андрія люди люблять святкувати. Воно починається з поклоніння хлібові. Цей хліб печуть у формі сонця.
Він називається Калитою, бо спечений на честь сонячного божества Корша. В цей день, увечері, молодь збиралася у селянській хаті на вечорниці. Калиту пекли дівчата. Прикрашали її узорами з колосків, зірочок., зверху посипали маком і змащували медом, щоб була солодка. Начинку робили з вишень, з маку або з повидла.
Хлопці приходили з музиками і починалося веселе дозвілля. Молодь танцювала, співала.
На стіл ставили пісні страви: кашу на олії, вареники з капустою, картоплю в мундирах (не обирану), квашену капусту.
У цей вечір дівчата відгадували свою долю. Для цього, крім калити, пекли ще балабушки (пампушки) або млинці. Виклавши свої балабушки або млинці на тарілки, дівчата чекали, чию балабушку або чий млинець найперше вхопить собака, якого перед цим запускали до хати.
Вважалося, чию балабушку собака з’їсть першою, то та дівчина найшвидше вийде заміж.
На Андрія всі дівчата починали ворожити.
У день Святого Миколая, 19 грудня, ми маємо улюблене всіма свято.
Всі чекають Миколая,
Всі на світі — кожний край,
Та не кожний, мабуть, знає,
Хто ж то добрий Миколай.
Жив колись давно на світі
Десь у Азії юнак…
Роздавав дарунки дітям
Той багатий одинак.
Бідним дітям у потребі
Дарувати він любив,
Аж Господь Вседобрий
в небі Миколая полюбив.
1 січня — Свято Нового року
- Раніше прикрашали вишневу гілочку — ставили в кімнату. В 1700 р. цар Петро І
видав указ ставити ялинку і прикрашати її, а 1 січня влаштовувати масові гуляння. У нашого народу здавна існує добра і благородна традиція підтримувати теплі родинні взаємини, долати родинні незгоди. І все це робиться заради дітей, щоб виховати у них родинні почуття: «З роду в рід життя кладе мости, без коріння саду не цвісти».
Різдво Христове
Ведуча.
Схилився за ворота вечір,
Звізда нова зійшла на обрій.
Той вечір завітав доречі,
З Різдвом Христовим, люди добрі!
Різдво Христове – одне з найвеличніших свят і чи не найбагатше за розмаїтістю народних обрядів. Красиво і велично святкується Різдво на Україні! Кожна сім’я святкує по-своєму. А от і наша класна родина.
А починається Різдво з Святого вечора.
В цей день нічого не можна було робити, а тільки готувати святочну вечерю. Не можна було сваритися, а навпаки, треба помиритися з ворогами, щоб у Новому році всі жили дружно, у мирі і злагоді.
Давайте і ми помиримось, щоб не сваритися у Новому році.
Діти беруться за руки.
Всі. Мир-миром, пироги з сиром, варенички в маслі, ми дружечки красні. Поцілуймося! (Музичний супровід)
Так, всі помирились! Тож можемо продовжувати...
Різдво починається 6 січня святвечором, до якого родина готувалася протягом тижня. Ввечері, коли зійде перша зоря, сідають вечеряти. Вечеря складається з 12 страв, бо в Христа було 12 апостолів. Усі страви пісні. Обов’язковою стравою є кутя. Нею закінчується піст.
Господар.
Дай Боже здоров’я, Олено!
Господиня. Помагай Боже! А що несеш, Михайле?
Господар. Несу злато, щоб увесь рік ми жили багато!
Господиня. Михайле, а що ж це таке?
Господар. А це “дідух”! Покладу його в кутку на столі, як символ врожаю, достатку і добра у хаті.
Господиня. Михайле, діти (Іванку, Марійко, Сашо), давайте будемо накривати на стіл!
Господар. Іванку, дай сіно, там біля печі!
Спочатку на стіл ми розстелимо сіно, потім покладем зерно, щоб урожай був гарний; а по куточках – часник, щоб усі злі, темні сили тікали з хати; гроші, щоб жили багато.
Під стіл постелимо сіно, яке залишилося.
Господиня. Донечки, допоможіть застелити скатертину!
Саша. Мамо, а що ж далі?
Господиня. А тепер викладаємо на стіл пісні страви, тобто без м’яса та масла!
Ваня. Скільки їх повинно бути?
Господиня. Страв - 12!
Господар. Діти, а яка головна страва в Святвечір?
Маша. Так це ж кутя!
Ваня. Це варена пшениця, до якої додавали мед, горіхи, мак, цукор, родзинки...(на стіл)
Саша. До куті подавали ще й узвар – з сушениць! (на стіл)
Ваня. Відгадайте загадку:
Місили, місили, ліпили, ліпили, а тоді – кіп та в окріп, в масло та в сметану. Хто зуміє відгадати, того будем частувати!
Господиня. Так, правильно! Будемо частувати усіх! На святий вечір готували вареники з різними начинками (з капустою, грибами, картоплею, маком, вишнями...)
Господар. А де ж твої вареники, Олено?
Господиня. Так варяться! Почекай ще трішки!
Господар. Діти, а які ще страви були на столі в Святвечір?
Маша. Були ще голубці, риба – оселедці, гриби, квасоля, горох, капуста! (на стіл)
Саша. Коржі з маком, калачі, пампушки, мед, горіхи, яблука! (на стіл)
Господиня. Ось і накрили ми наш стіл... Пора й вечеряти!
Господар. Не поспішай, нам ще потрібно пригостити песика – за те, що вірно стеріг хату й господарство; а також почастувати корову, коника, курей, качок, гусей…
А ви, діти, не сидіть, а під столом у сіні поквокчіть… Щоб у цьому році велася нам всяка птиця, за це ви у сіні знайдете гостинці!
Діти. (разом)
Квок, квок, сто курок, а десятий кугуток!
Знайдені гостинці викладають на тарілку.
Господиня. На святвечір ще й ворожили! Одним з атрибутів ворожінь була свічка!
Пошли нам, Боже, маленьким дітям
щастя й здоров’я на довгії літа!
Щоб виростали розумні і сильні,
душею чисті і серцем вільні.
Щоб нам світила зіронька долі,
щоб ми не знали лиха ніколи.
Колядка
А що другий празник Святого Василя
Радуйся, ой радуйся земле, Син Божий нродився!
Ведуча. За Різдвом Христовим наступає другий празник – Новий рік, а ще він зветься празником Святого Василя.
Ведуча. Після другого, щедрого вечора хлопці та дівчата щедрують, водять Маланку з козою, саме до наших господарів вони й завітали...
Господар.
Щедрий вечір наступає –
Незвичайний, чарівний...
Дорогих гостей чекаєм,
Ось
Чути гомін голосний!
Господиня.
Чути пісню за порогом,
Сміх щедрівників луна,-
То Коза вже стука рогом,
В хату двері відчиня!
Щедрівники.
Добрий вечір!
А чи можна до вас?!
Господар.
Можна, гості дорогії!
Ласкаво просимо до нашої хати!
А звідки ж будете, дорогі щедрівники?
Щедрівники.
1 група: Ми – з Сиротівки!
2 група: Ми – з Гулидівщини!
3 група: Ми – з Селища!
4 група: Ми – з Зорі!
Щедрівники. (разом)
Діставайте з печі запашні калачі,
Готуйте хліб та сало, бо нас прийшло чимало!
Господиня.
Дуже рада, гості, вас вітати!
Та пощедруйте іще в нашій хаті!
Щедрівники.
1 група:
Щедрівочка щедрувала, до віконця припадала:
Чи ти, тітко, наварила? Чи ти, тітко, напекла?
Неси скоріш до вікна!...
2 група:
А в нашої неньки рученьки біленькі,
Кругом столу ходе – варенички робе.
3 група:
А ми – дівчатка маленькі! В нас спіднички рябенькі,
Чобітки коркові, будьте з празником здорові!
4 група:
А нашого дядька на городі ямка...
Дядина звалилась, в ямку покотилась.
Щедрівці кінець – виносьте млинець!
Господиня. Ой, ви гості дорогії! Вам вітання і хвала!
Господар. Тож не будем сумувати, будем гарно танцювати!
Танець
Сценка Маланки і Василя
Ой, учора із вечора пасла Маланка два качура,
Ой, пасла, пасла, ще й загубила, а, шукаючи, заблудила.
Та й приблудила в чистеє поле, там Василечко плужком оре.
Ой оре, оре, ще й засіває, на Маланочку поглядає.
Василь. Ой, Маланочко!
Маланка. Ой, Василечку!
Разом. Серце моє, нема краще, як нас двоє!
Василь.
Хто в цьому домі живе-поживає,
того з Новим роком поздоровляєм!
Маланка.
Бажаємо щасті всім в цьому домі,
радості, успіхів в році Новому!
Дітонькам – добре щоденно вчитись,
Щоб з похвалою школу скінчити!
Василь.
Щастя – дорослим, втіхи – малечі,
всім добрий вечір, всім щедрий вечір!
Щедрівники.
Дозвольте, господарі, Козу завести до хати, - сіру, білу, ще й волохату!
Господиня.
Де Коза ходить, там жито родить,
де не буває, там вилягає!
Тупни, Козо, ногою, щоб було жито горою,
Вдар, Кізко, рогом! Щоб було жито стогом! Заводьте Козу!
Міхоноша із дверей до залу намагається втягнути Козу, яка пручається.
Міхоноша.
От впрета Коза, не хоче йти! А ну ж бо заходь!!!
Коза.
Я коза-дереза...
А виносьте - на дохід , бо перетворимо хату на лід!
А з льоду та на воду, щоб всьому роду та й не було переводу!
Господиня.
Тримайте гостинці!
Кидає в торбу Міхоноші гостинці!
Кіт. (Лащиться до господині)
А я Кіт, Я – Воркіт,
З мішком походжаю
І у кожної хазяйки
Гостинці збираю.
Я кладу собі у торбу
Ковбасу і сало, А коли дають гостинці
То кажу всім: Мало! Мало! Мало!
Мур-р! Ня-в!
Господиня. (Гладить його по голівці)
Іди до мене, Мурчику! Ось і тобі гостинець!
Собака.
А я Гавчик – молодець, дім охороняю,
і дорослим, і малим друга заміняю.
Вже господар йде до хати і несе гостинці,
Дасть мені смачненьку кістку й погладить по спинці.
Гав! Гав! Гав!
Господар. (Гладить собаку)
Вже надходить гарне свято: Новий рік, Василь святий.
Він нам землю засіває, щоб вродив врожай новий!
Засіваймо ж любі друзі, як то здавна повелось,
Щоб погане все минулось, а найкраще все збулось!
Циганка. (До господаря)
Агов! Позолотіть ручку! Усю правду розкажу, на Новий рік поворожу!
Господар. (Дає Циганці монету)
Циганко, ворожи!
Та всю правду розкажи!
Циганка.
Я Циганка молодая, танцюю, співаю
І усім в Новому році щастя нагадаю.
Подивлюся я в майбутнє, ще й на картах кину, -
Побажаю я достатку в кожную родину!
Хай Вам буде, люди, добре у році Новому!
Хай погане зостається у році старому!!!
Щедрівники.
Друзі, час уже защедрувати добрим людям!
На щастя, на здоров’на Новий рік, на довгії літа!
Рано-вранці хлопчики ходили посівати, бажаючи при цьому щастя та здоров’я господарям.
Хлопці. Чи можна посівати?
Господар. Можна! Можна!
Хлопці.
Сієм, сієм, посіваєм,
З Новим рокомвас вітаєм!
Сійся, родися, жито, пшениця
І усяка пашниця!
На щастя, на здоров’я, на Новий рік!
Щоб було краще, ніж торік!
Щоб були здорові, щоб були багаті,
щоб були щасливі всі у вашій хаті!!!
Господиня. А це вам гостинці – яблука, горішки, льодяникики...
А що третій празник Святе Водохреща
Ведуча.
Водохреща святкували 19 січня. Ще за тиждень до Освячення води парубоча громада прорубувала на річці ополонку, випилювали з льоду великий хрест, ставили його над ополонкою, біля хреста будували з льду престол.
Існує повір’я: у той момент, як священик занурює хрест у воду всяка нечиста сила вистрибує з річки й залишається на землі, аж до того часу, поки якась із жінок не прийде на річку прати.
Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом із нею попірнають усі нечисті , які мерзли на землі. А тому побожні бабусі не дозволяли своїм невісткам прати білизну протягом цілого тижня після Водохреща, щоб більше вигибло нечистої сили від водосвятських морозів.
Там, на річці, на Йордані
Там Господь Христос хрестився,
З рук Хрестителя Івана
У святій водичці вмився.
Розійшлися Апостоли
Ген на гори, ген за води,
Голосили Боже слово
І хрестили всі народи.
Ведуча.
А віталися в цей день так: Христос хрещається !
У річці Йордані!
Цим святом і закінчується цикл Різдвяних свят!
Але веселощі ще продовжувалися...
Господар.
Я бажаю щастя й долі,
Добра в хаті і на полі,
Всім, дорослимі маленьким,
Зичу, жийте здоровенькі
На потіху всій родині
І на славу Україні!
Ваня.
Щоб Вас Бог благословив,
Вас і вашу стріху,
Щоб прожили в Україні
Богу на утіху!
Господиня.
Щоби лихо перебути,
Й добра всім нам добути,
І щоби цвіли, як квіти,
Гарні українські діти!
Стрітення відзначають 15 лютого. А ще цей день був змаганням для Зими і Весни. Саме 15 лютого вони зустрічалися і починали змагатися. Якщо бабуся Зима переможе, то довго іще буде холодно, а якщо красуня Весна візьме гору, то поверне на тепло.
Вчитель: Діти! Любіть нашу прекрасну Україну,
Цінуйте рідну мову солов’їну,
Шануйте обряди наші, звичаї і свята,
Шануйте маму завжди й тата!
Ростіть, творіть, працюйте,
Щоб рідна Батьківщина
Була красива і багата!
Діти: - Ось і скінчився урок-свято
І прощатись прийшла пора.
Ми бажаєм гостям нашим
Всі: Щастя, миру і добра!
